Навіщо Київський патріархат призначив громадянина Росії своїм «єпископом»
У «активістів» Херсона нарешті з'явився привід поборотися зі справжнім громадянином Російської Федерації.
22 січня «синод» Київського патріархату відправив на спокій херсонського «архієпископа» Петра Замараєва (відомого в певних колах як «Даміан») та призначив тимчасовим керуючим «єпархією» Павла Куща (у тих самих колах відомого як «Климент» – кримський «архієпископ»).
За Петра Пилиповича, що відійшов від справ, навіть обидно. У свої 87 років він має за плечима 20-річне служіння пану Денисенку вірою і правдою, саме він зі своїм сином Іваном робив розкол на Херсонщині, однак білого клобука «митрополита» перед пенсією так і не дочекався. При тому, що навколо «патріарха» у таких клобуках достатньо людей значно молодших від Замараєва.
Священик Петро Замараєв у далекі часи був дуже шанованим священиком в Херсонській єпархії Українського Екзархату, а потім і УПЦ. Про це свідчить той факт, що він був упродовж півтора десятиліття духівником єпархії. Але в 1997 році стався конфлікт його сина Івана, настоятеля Свято-Стрітенського храму Херсона, з єпархіальним священноначалієм.
Іван до того часу ввів у богослужіння тексти, перекладені на російську мову (Ау, активісти, ви де? Іван і зараз знімає телепередачі та проголошує «проповіді» російською), ввів звучання електронних інструментів у літургію та відзначився іншими обновленськими заходами. Тодішній архієрей, владика Іларіон, запропонував Замараєву відмовитись від нововведень, але послух виявився не в його священичих поняттях. Тоді Івана заборонили в служінні, а дух гордині привів його до Києва – до Михайла Денисенка.
У розкольників зраділи пропозиції Замараєва створити нову «єпархію» (до цього існувала Миколаївсько-Херсонська) та обіцянкам її процвітання. Але Іван, за наявності дружини, не міг стати «єпископом», а самому йому не хотілося, щоб керувати ним приїхав хтось з Києва, тому на сцену вийшов батько, Петро Замараєв. Овдовілий до того часу отець Петро, маючи величезний авторитет в єпархії, міг зіграти величезну роль у створенні «єпархії» розкольників. І батьківські почуття перемогли.
Перші п'ять років Іван (а від моменту «єпископату» Петра Пилиповича саме йому належить одноосібна влада в «єпархії», як секретарю) розвинув бурхливу діяльність. Всіма правдами і неправдами він створив близько 50 «парафій» – приміром, один «священик» на три-чотири села. За це Замараєва-старшого звели в «архієпископи» та нагородили орденами. Але від моменту останньої нагороди в 2006 р. справи Петра Пилиповича пішли зовсім по-іншому. Нових «парафій» майже не додалося, захоплений лише один храм у селі Преображенка, щоправда, ще один реально перейшов в юрисдикцію УПЦ КП, але тут, швидше за все, заслуга не Замараєвих, а амбіційні устремління настоятеля Сергія Дмитрієва, який, до речі, нещодавно був помічений у компанії активістів, що скоїли напад на протоієрея Миколая Данилевича.
І от Петра Замараєва відправляють на спокій. Якими є наслідки цієї події для Херсонської «єпархії» УПЦ КП? Закінчилася ера правління Івана Замараєва. Нова мітла буде, швидше за все, замітати по-новому. Не виключено, що тимчасового керуючого Павла Куща поставили саме для того, щоб усунути від керівництва Івана. Кримський «архієпископ» молодше, і, швидше за все, наступить момент, коли Іван не захоче слухати нового «архієрея». А черговий непослух приведе його до краху кар'єри. Тим більше, є ймовірність, що новим секретарем Херсонської «єпархії» стане непримиренний борець з УПЦ протоієрей Сергій Чудінович, який у непоганих стосунках з Кущом.
Але в Івана у загашнику є контраргументи, які він може використати в боротьбі проти Куща. По-перше, Кущ – громадянин Російської Федерації! Притому, він добровільно прийняв громадянство, а отже, згідно з українським законодавством, втратив громадянство українське. По-друге, він одним з перших привів статутні документи кримської «єпархії» у відповідність з законодавством російським. Тобто, якщо це ставили у провину кримським єпархіям УПЦ, то чому б Івану Замараєву не скористатися аналогічним звинуваченням? До того ж, Кущ мав бізнес в РФ, а отже, платив податки в російську скарбницю, і тут вже можна й про «свічки-кулі» згадати. А далі й «активістів» можна підтягувати.
І навіть якщо Павло Кущ дійсно лише тимчасово буде виконувати обов'язки керуючого і не чіпатиме Івана Замараєва, після призначення нового єпископа Івана, швидше за все, все одно посунуть. Пам'ятаємо про його ставлення до послуху.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
